Критичне мислення (український контекст)

Протягом століть сумнів проголошувався головним принципом пізнання істини. Ще Сократ почав піддавати сумніву будь-які теорії своїх сучасників які претендували на абсолютну правоту, а через багато століть потому Декарт прямо говорив про сумнів як головну умову пізнання істини.

В часи Сократа та Декарта лише обмежена група мислителів цікавилася питаннями істини, філософія була справою привілейованих, зараз ситуація дещо інша. В умовах глобалізації та технізації те, що раніше було доступне лише елітним прошаркам сумпільства стає звичним для мас. Відповідно люди мають доступ до найрізномантініших філософських ідей та ідеологічних шаблонів, які впливають на їхнє життя.

Україна постає унікальною в контексті проблеми критичного мислення та сприйняття інформації, оскільки стикається з дуже сильною російською інформаційною агресією, яка часто лунає не лише з російських ЗМІ та сайтів, а й з українських також. Також наші громадяни піддаються впливам різноманітних ЗМІ підконтрольних бізнес-групам, кожна з яких має особливі інтереси і всіляко пропагує їх користуючись усіма наявними засобами пропаганди.

В такий час кожному громадянину України життєво необхідно користуватися в житті принципом, якого в давнину свідомо дотримувалися лише філософи, принципом сумніву, який є компонентом критичного мислення. В умовах постійної інформаційної напруги, яка пророджує психологічну і навіть фізичну нестабільність індивіда необхідно дуже перебірливо і спокійно підходити до сприйняття інформаціного продукту. При цьому нам усім варто розуміти, що наші інформаційні джерела часто мають на меті не сповіщення інформації та формування обізнаного і мислячого суспільства, а навпаки - взяття його під інтелектуальний та психологічний контроль.